Ознаки сорту

Самоплідність абрикоса

Prunus armeniaca L.

Генетично зумовлена здатність абрикоса зав'язувати плоди при запиленні власним пилком. Оцінюється як відсоток зав'язаних плодів від загальної кількості квіток і класифікується за ступенями самофертильності.

У довіднику 310 сортів культури Абрикос, де це названо в описі.

Оцінка рівня самоплідності абрикоса проводиться шляхом штучного самозапилення ізольованих квіток, аналізу проростання пилкових трубок за допомогою флуоресцентної мікроскопії, а також ідентифікації специфічних S-алелів методом ПЛР. Сорти поділяються на самоплідні із зав'язуваністю 5–50%, частково самоплідні з показником до 10% і самобезплідні, у яких зав'язуваність не перевищує 1–2%.

Наявність ознаки самоплідності дозволяє закладати моносортові насадження та забезпечує більшу стабільність урожаю за несприятливих погодних умов, що обмежують активність комах-запилювачів. Попри це, абрикос залишається ентомофільною культурою, тому наявність перехресного запилення в саду сприяє збільшенню обсягу та поліпшенню якості плодів навіть у самоплідних сортів.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Самоплідність.

Джерела8