Ознаки сорту

Толерантність сорго

Sorghum bicolor (L.) Moench

Толерантність сорго визначається як здатність культури зберігати життєздатність та продуктивність в умовах засолення та посухи. Ознака оцінюється через лабораторні показники схожості при стресі або індекси стабільності врожайності в контрастних агрокліматичних умовах.

У довіднику 28 сортів культури Сорго, де це названо в описі.

При оцінці толерантності до засолення застосовуються лабораторні методи пророщування насіння в розчинах хлориду натрію, а також польові заміри електропровідності ґрунтової витяжки. Високостійкими вважаються генотипи, що зберігають схожість у діапазоні 61–100% від контролю. Для аналізу використовується індекс чутливості SSI, де менші значення відповідають вищій толерантності.

Толерантність до посухи оцінюється через індекси DSI, що порівнюють урожайність у стресових та оптимальних умовах, та параметри гомеостатичності. Реакція сорго на дефіцит вологи поділяється на два типи: та, що виникає до цвітіння, впливаючи на параметри волоті, та після цвітіння, що викликає передчасне старіння та вилягання.

Зернове сорго часто показує вищу стійкість до осмотичного стресу, ніж цукрове чи суданська трава. Комплексна оцінка адаптивності сорту потребує врахування генетичної гнучкості, що визначається за результатами багаторічних випробувань в умовах, різних за зволоженням та сольовим режимом.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Толерантність.

Джерела8