Ознаки сорту

Вегетаційний період сорго

Sorghum bicolor (L.) Moench

Біологічна ознака, що вимірюється добами від сходів до повної стиглості зерна, яка визначає районування та агротехнічні ризики культури. Сорти сорго поділяють на групи від скоростиглих (90–105 діб) до пізньостиглих (понад 120–130 діб).

У довіднику 43 сорти культури Сорго, де це названо в описі.

Тривалість вегетаційного періоду у Sorghum bicolor класифікується за групами стиглості: скоростиглі сорти дозрівають за 90–105 діб, середньостиглі — за 106–120 діб, пізньостиглі — за 120–130 і більше діб. Для оцінки фотоперіодичної залежності ключовим індикатором є період «сходи – цвітіння», а для загальної оцінки стиглості враховується час до досягнення повної стиглості зерна.

Вимоги до тепла залежать від групи стиглості: ранньостиглим формам достатньо 2000–2400 °C суми активних температур, тоді як пізньостиглим потрібно 2800–3500 °C. Вибір сорту з невідповідним періодом вегетації створює ризик недоотримання врожаю зерна через ранні приморозки, що обмежує використання посівів лише кормовими цілями.

Технологічні особливості включають залежність густоти посіву від скоростиглості, оскільки ранні сорти формують менше зерен у волоті та потребують підвищеної щільності стояння. Селекція сорго орієнтована на поріг у 115–120 днів вегетації, оскільки перевищення цього терміну ускладнює стабільне визрівання насіння.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Вегетаційний період.

Джерела8