Урожайність сорту являє собою обсяг продукції, що збирається з одиниці площі, і поділяється на потенційну, планову, біологічну та фактичний збір. Вона проявляється як результат реалізації генетичних можливостей рослини, обмежений зовнішніми умовами середовища та ефективністю застосовуваних агротехнологій.
Цей показник залежить від відповідності сорту ґрунтово-кліматичним умовам, рівня агротехніки, якості попередників та стабільності генотипу. Оцінка структури врожайності включає аналіз густоти стояння, кущистості, кількості зерен або бульб, а також маси 1000 насінин, що дозволяє визначити фактори формування продуктивності.
Для коректного порівняння сортів під час сортовипробувань показники зводяться до стандартної вологості та співвідносяться з контрольним сортом-стандартом. При виборі сорту враховують екологічну пластичність, варіабельність урожайності в різні роки та статистичну достовірність даних, виражену через найменшу істотну різницю.