Ключовий економічний показник продуктивності тритикале, що залежить від біологічного потенціалу сорту, густоти стеблостою та ефективності використання ґрунтової вологи.
У довіднику
259
сортів
культури Тритикале,
де це названо в описі.
Структура врожаю тритикале базується на показниках продуктивності колоса, таких як кількість зерен у колосі та їхня маса, а також на густоті продуктивного стеблостою. Культура має високий біологічний потенціал завдяки розвиненому листковому апарату та здатності формувати до 50–60 колосків у колосі, що значно перевищує показники пшениці.
Рівні врожайності варіюють у широких межах: від середніх значень у 27–28 ц/га у виробничих умовах до 80 ц/га і більше за інтенсивних технологій вирощування. Для отримання 1 тонни зерна потрібне внесення від 25 до 50 кг азоту, 12–16 кг фосфору та 26–40 кг калію, при цьому на підсумковий показник критичний вплив справляє забезпеченість вологою у фази від виходу в трубку до наливу зерна.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Урожайність.