Морфологічна ознака, що визначає технологічність механізованого збирання та стійкість культури до вилягання. Включає загальну висоту стебла та висоту прикріплення нижнього боба.
У довіднику
425
сортів
культури Горох,
де це названо в описі.
Висоту рослин гороху вимірюють від поверхні ґрунту до верхівки стебла або до точки прикріплення верхнього плодущого вузла. У сортовипробуваннях додатково враховують висоту прикріплення нижнього боба, що є критичним для мінімізації втрат під час комбайнування. Сорти поділяють на низькорослі (до 70–80 см), середньорослі (70–100 см) та високорослі (понад 80–100 см).
Ознака тісно пов'язана зі стійкістю до вилягання: високорослі сорти більш схильні до нього під дією погодних факторів. Застосування загущених посівів збільшує загальну висоту та висоту прикріплення бобів через міжрослинну конкуренцію за світло. Для оптимізації морфометричних показників також використовують регулятори росту та мікродобрива.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Висота рослини.