Перський конюшина — високоякісна бобова культура із вмістом сирого протеїну 16–23%, що вирізняється низькою концентрацією клітковини та високою здатністю до регенерації після скошування або випасання.
У довіднику
13
сортів
культури Конюшина відігнута,
де це названо в описі.
Поживна цінність культури характеризується високою поїдністю та низьким вмістом лігніну, що становить близько 3%. Під час вегетації вміст сирого протеїну може досягати 27%. Через ризик виникнення тимпанії у великої рогатої худоби та випадків фотосенсибілізації в овець рекомендується використовувати конюшину у складі сумішей зі злаковими травами.
Вибір використання залежить від морфотипу: прямостоячі форми var. majus із товстими порожнистими стеблами є кращими для заготівлі силосу та сіна, тоді як сланкі форми var. resupinatum ефективніші для пасовищного утримання завдяки здатності до самовідновлення.
Культура вирізняється високою толерантністю до перезволоження та засолення ґрунтів. Силосування чистої маси утруднене через високий рівень вологості та протеїну, тому придатність до цього способу зберігання безпосередньо залежить від характеристик конкретного сорту.