Лежкість цукрового буряку — комплексний показник стійкості коренеплодів до втрат маси та цукрози під час тривалого зберігання в кагатах. Він визначається генетичними особливостями гібриду, фізико-хімічними властивостями тканин та стійкістю до хвороб.
У довіднику
28
сортів
культури Буряк цукровий,
де це названо в описі.
Оцінка лежкості здійснюється через інтегральний показник, що ранжується за 10-бальною шкалою, де значення від 8,0 до 10,0 балів відповідають високій лежкості. Практичний метод контролю втрат при кагатуванні включає використання сіткових проб, які дозволяють вимірювати реальне зниження маси та вмісту цукру після періоду зберігання, що триває від 110 до 150 діб.
Технологічна оцінка включає вимірювання механічної міцності тканин коренеплоду пенетрометром, оскільки висока щільність знижує ймовірність пошкоджень і проникнення інфекцій. Низька лежкість веде до інтенсифікації дихання та розвитку кагатної гнилі, що викликає накопичення «шкідливого азоту» та редукувальних речовин, які перешкоджають вилученню цукру під час переробки.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Лежкість.