Сорти для відкритого ґрунту селекціонуються для адаптації до неконтрольованих умов зовнішнього середовища на відміну від тепличних варіантів. Їхня ключова особливість полягає у здатності забезпечувати стабільний урожай при коливаннях температур, вологості та інтенсивності освітлення, а також у підвищеній стійкості до регіональних інфекційних фонів.
Вибір сорту для відкритого ґрунту залежить від фенологічних характеристик рослини, де життєвий цикл має вкладатися у безморозний період конкретної місцевості. Важливим фактором є морфологія: часто віддається перевага детермінантним формам, стійким до вітрових навантажень, та здатності культури до дружного достигання для полегшення збирання.
Технологія вирощування у відкритому ґрунті потребує врахування біологічних особливостей сорту, таких як потреба в запиленні комахами. Сорти для польових умов мають вищу пластичність, що дозволяє їм зберігати врожайність при менш інтенсивному догляді та коригуванні живлення, тоді як тепличні аналоги за таких умов часто демонструють зниження продуктивності та схильність до стресів.