Ознаки сорту

Партенокарпія груші

Pyrus communis L.

Здатність груші формувати плоди без запліднення або за відсутності перехресного запилення, що слугує механізмом адаптації та стабілізації врожайності в несприятливих погодних умовах.

У довіднику 20 сортів культури Груша, де це названо в описі.

Для оцінки схильності сорту до партенокарпії застосовується показник Pcompl, що розраховується за формулою Pcompl = Ps + Pa/F, де Pa — відсоток зав'язуваності ізольованих квіток, Ps — відсоток зав'язуваності при природному самозапиленні з гібереліном, а F — середня кількість листків у суцвітті.

Сорти груші поділяються на несхильні (0,00–0,40), малосхильні (0,41–0,80), середньосхильні (0,81–1,90) та високосхильні (вище 1,91) до партенокарпії. Високий ступінь прояву цієї ознаки забезпечує формування врожаю навіть при пошкодженні квіток заморозками або низькій активності комах-запилювачів.

Партенокарпічні плоди у груші найчастіше є безнасінними або містять насіння без зародків. Сорти з вираженою здатністю до партенокарпії, такі як Вільямс, Конференція та Лісова красуня, вважаються більш надійними для вирощування в регіонах з нестабільним кліматом у період цвітіння.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Партенокарпія.

Джерела7

Сорти культури Груша, де це названо в описі

Відбір за текстом опису, а не за офіційною оцінкою: у реєстрах таких даних немає зовсім. Що саме сказано про сорт — дивіться на його картці.

Carola

Чинний

Pyrus communis L. · Груша

SVERIGES LANTBRUKSUNIVERSITÄTET

DK NL PL SE

11 записів

Oksana

Чинний

Pyrus communis L. · Груша

2 записи