Генетична характеристика рівня плоїдності, що визначає продуктивність цукрового буряка. Найбільше виробниче значення мають триплоїдні гібриди, які володіють підвищеним виходом цукру та врожайністю завдяки ефекту гетерозису.
У довіднику
465
сортів
культури Буряк цукровий,
де це названо в описі.
Для цукрового буряка виділяють диплоїдні (2n = 18), тетраплоїдні (4n = 36) та триплоїдні (3n = 27) форми. Диплоїди відповідають природному набору хромосом, тетраплоїди отримують штучно, а триплоїди виникають при схрещуванні тетраплоїдних та диплоїдних рослин.
Триплоїдні гібриди є найбільш затребуваними у виробництві, оскільки поєднують оптимальний ріст коренеплоду з високим накопиченням сахарози. Вони генетично нестабільні при розмноженні, тому насіння таких гібридів виробляється щороку за спеціальними схемами схрещування.
Контроль плоїдності в селекції здійснюється, зокрема, шляхом підрахунку кількості хлоропластів у замикаючих клітинах продихів. В агрономії вибір конкретного типу гібрида ґрунтується на генетичному потенціалі, закладеному оригінатором сорту через рівень плоїдності.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Плоїдність.