Цитогенетична ознака, що визначається як наявність диплоїдних (2n=14) або тетраплоїдних (2n=28) форм, яка суттєво впливає на морфологію, кормову цінність та інтенсивність росту культури.
Для райграсу вестервольдійського виділяють два основні цитотипи: диплоїдні з набором 2n = 2x = 14 та тетраплоїдні з набором 2n = 4x = 28. Для визначення рівня плоїдності сучасних сортів використовується метод проточної цитометрії, що дозволяє виміряти вміст ДНК у клітинах.
Тетраплоїдні форми відрізняються більшими клітинами, що зумовлює збільшення розмірів вегетативних органів і маси насіння. Збільшення об'єму клітин сприяє накопиченню більшої кількості водорозчинних вуглеводів при збереженні помірної товщини клітинних стінок, що підвищує смакову привабливість та поїдання корму тваринами.
Тетраплоїди демонструють вищу інтенсивність початкового росту та потужний розвиток, проте формують менш щільний травостій порівняно з диплоїдними сортами. Вибір між цими формами базується на господарських завданнях, де тетраплоїдні сорти є кращими для отримання високоякісної кормової маси.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Плоїдність.