Стійкість до вилягання є ключовою ознакою райграсу вестервольдського, що визначає якість кормової маси та насіннєву продуктивність культури в умовах інтенсивного росту.
Вилягання травостою райграсу вестервольдського безпосередньо залежить від інтенсивності азотного живлення та рівня зволоження, що сприяють наростанню значної біомаси. У насінництві стійкість до цього явища у поєднанні з опірністю осипанню виступає критичним фактором забезпечення врожайності.
Ступінь вилягання культури оцінюється у відсотках від загальної площі травостою. Високою стійкістю вважаються показники на рівні 7,3–7,7%, тоді як значення 11,3% і вище свідчать про негативний вплив умов вирощування, що ускладнює механізоване збирання та знижує якість продукції.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Вилягання.