Качан являє собою жіноче суцвіття кукурудзи, яке оцінюється агрономами як найважливіший елемент структури врожаю. Зовні його продуктивність проявляється через кількість рядів зерен, їх число в ряду, масу зерна з качана та ступінь озерненості верхівки, де повна заповненість зерном свідчить про відсутність стресових факторів.
Технологічність збирання та економічна ефективність залежать від таких морфологічних ознак, як висота прикріплення качана, що впливає на роботу комбайнів, а також щільність обгорткових листків і будова стрижня. Тонкі, пухкі обгортки та стрижні сприяють інтенсивній вологовіддачі зерна в кінці сезону, що знижує витрати на його подальше сушіння.
При сортовипробуванні проводять біометричний аналіз, що включає вимірювання довжини качана, діаметра стрижня та висоти його прикріплення. Стійкість сорту оцінюється за стабільністю формування качана в умовах посухи або температурного стресу, а також за візуальним ступенем ураження хворобами. Важливим показником є тип зерна, що визначає адаптацію до кліматичних умов та потенціал урожайності.
Оцінка качана жорстко прив'язана до групи стиглості гібрида та напряму його використання. У процесі дозрівання ключовим маркером закінчення наливу зерна служить фізіологічна стиглість, що визначається появою «чорного шару» в місці прикріплення зерна, що дозволяє співвіднести сорт із конкретними умовами вирощування.