В агрономії та селекції качан кукурудзи оцінюють за комплексом біометричних показників, включаючи загальну та озернену довжину, діаметр, масу та структуру зерна, що виражена кількістю поздовжніх рядів та кількістю зерен у ряду. Додатково враховується щільність розташування зерен, ступінь заповнення верхівки та фізіологічна стиглість, що визначається за утворенням «чорного шару» в місці прикріплення зерна до стрижня.
Виробнича цінність качана залежить від групи стиглості за ФАО та цільового призначення гібрида. Більшість сортів формують 1–2 качани, тоді як багатокачанність виступає окремою селекційною ознакою для підвищення продуктивності. В умовах стресу, таких як посуха або дефіцит живлення, рослина схильна знижувати кількість зав'язей або формувати недорозвинені качани з неповним озерненням.
Технологічність збирання та інтенсивність вологовіддачі залежать від типу розташування качана та стану його обгорток. При оцінці потенційної врожайності агрономи враховують, що візуальний розмір качана не завжди корелює з підсумковим результатом, який значною мірою залежить від густоти стояння рослин та маси тисячі зерен.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Качан.