Вилягання — боби кормові дрібнонасінні

У системі державного сортовипробування стійкість бобів до вилягання оцінюється за бальною шкалою, де 5 балів присвоюються стійким посівам без пошкоджень, а 1 бал — рослинам із повною втратою вертикального положення. Облік проводять у період від початку прояву ознаки до збирання врожаю, здійснюючи первинне спостереження в момент вилягання та повторний контроль через 5–10 днів для фіксації динаміки.

Ключовими чинниками вилягання є генетична схильність сорту, надмірне азотне живлення, загущеність посівів та несприятливі погодні умови. Технологічно вилягання призводить до втрат зерна та погіршення його якості через ускладнене просихання рослин. Підвищенню стійкості до цього явища сприяє дотримання оптимальних строків сівби, що забезпечують розвиток потужної кореневої системи та формування міцніших стебел.