Щеплення та окулірування абрикоса

Абрикос вирізняється жорсткими вимогами до підщепи. Використання вишні або черешні не рекомендується через низьку сумісність, тоді як алича покращує зимостійкість, але потребує опор через різницю в темпах росту тканин. Щеплення на персик неприпустиме через зворотну несумісність, спричинену твердістю деревини абрикоса. Найкращі показники продуктивності досягаються при використанні сіянців жерделі або маньчжурських диких форм.

Вибір підщепи є критичним для регулювання сокоруху та стійкості дерева до випрівання кореневої шийки та поворотних заморозків. Технологічно окулірування проводиться з кінця липня до початку серпня у фазу активного сокоруху, характерну для кісточкових, з використанням сплячої бруньки. Весняне щеплення живцем виконується класичними методами до початку розпускання бруньок, при цьому найважливішим чинником успіху є врахування генетичної спорідненості для запобігання відторгненню.