Іржасті захворювання тритикале спричиняються грибами Puccinia triticina, P. striiformis f. sp. tritici та P. graminis f. sp. tritici, що адаптувалися до цього пшенично-житнього гібрида.
У довіднику
294
сорти
культури Тритикале,
де це названо в описі.
Тритикале уражується бурою, жовтою та стебловою іржею. Бура іржа проявляється у вигляді уредопустул на листкових пластинках, спричиняючи їх скручування та засихання. Жовта іржа характеризується осередковим ураженням і здатна охоплювати до 100% площі прапорцевого та підпрапорцевого листків. Стеблова іржа уражує стебла та листкові піхви, будучи найбільш небезпечною формою, здатною призвести до загибелі рослини.
У селекції культури на стійкість використовуються гени Lr, Sr та Yr, аналогічні до тих, що застосовуються для пшениці, проте відсутність у гексаплоїдної тритикале D-геному обмежує їхній спектр. Комплексна стійкість сортів підтверджується наявністю таких генів, як Lr26, Sr31, Yr9 та інших. Еволюційна адаптація патогенів, включаючи вірулентні раси типу Ug99, створює загрозу подолання резистентності, що раніше забезпечувалася специфічними генами стійкості.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Іржа.