Збудники септоріозу тритикале представлені широким видовим складом, серед яких часто домінує Septoria secalis. Також хворобу викликають Zymoseptoria tritici, Parastagonospora nodorum, Septoria avenae f. sp. triticea та Septoria falcispora, при цьому видова структура популяції сильно залежить від регіону та сорту.
Симптоми проявляються у вигляді плям сіро-зеленого, жовто-коричневого або бурого кольору різної форми, які з часом зливаються, викликаючи некроз листкової пластинки. Діагностичною ознакою є формування в центрі уражених ділянок дрібних чорних цяток — пікнід.
Патогени уражають рослину протягом усієї вегетації, охоплюючи листки, піхви та стебла. Збудник Parastagonospora nodorum здатен інфікувати колос, що призводить до появи темно-бурих плям на колоскових лусках.
Стійкість тритикале до захворювання розглядається як кількісна ознака, успадкування якої залежить від батьківських форм. Спеціалізована номенклатура генів стійкості, аналогічна пшеничній, для культури тритикале на цей час не розроблена.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Септоріоз.