Горох як сидерат збагачує ґрунт азотом завдяки симбіозу з бактеріями та покращує його структуру стрижневою кореневою системою. Культура вибаглива до вологості та не переносить кислих ґрунтів, а через накопичення специфічних патогенів потребує дотримання чотирирічної перерви у сівозміні.
У довіднику
9
сортів
культури Горох,
де це названо в описі.
Стрижнева коренева система гороху забезпечує розпушування ґрунту та покращує його водно-повітряний режим, тоді як фітонциди кореневих виділень сприяють пригніченню шкідливої мікрофлори. Для максимального збагачення ґрунту органікою та азотом зелену масу скошують і загортають у фазі початку цвітіння, оскільки до моменту плодоутворення концентрація поживних речовин у біомасі знижується.
В агротехніці гороху критично важливо уникати висіву після інших бобових культур через високий ризик накопичення хвороб і шкідників. Для підвищення ефективності часто застосовуються змішані посіви зі злаковими культурами, що дозволяє поєднувати азотфіксацію з комплексним структуруванням ґрунтового профілю. Сам горох є цінним попередником для зернових культур, забезпечуючи їм прибавку врожайності.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Сидерати.