Вирощування

Силос і сінаж з ячменю

Hordeum vulgare L.

Використання ячменю в кормовиробництві базується на суворому дотриманні фаз збирання: до колосіння для силосу або в період молочно-воскової стиглості зерна для зерносинажу.

У довіднику 20 сортів культури Ячмінь, де це названо в описі.

Для заготівлі силосу ячмінь збирають не пізніше фази колосіння, коли рослинна маса містить достатню кількість цукрів для якісної ферментації. Зерносинаж заготовляють у період між молочною та восковою стиглістю, що дозволяє отримати корм з високим вмістом крохмалю. На відміну від вівса, ячмінь має більш передбачуваний цикл дозрівання, а порівняно з житом виграє за рахунок більш сприятливого співвідношення зерна і соломи.

Технологія заготівлі вимагає контролю вологості: при виробництві зерносинажу збирання часто проводиться без підв'ялювання при вологості 55–60%, тоді як для класичного сінажу масу доводять до 45–55%. Важливою умовою є подрібнення фракцією 0,7–0,9 см. В агрономічному плані ячмінь цінується за високу адаптивність до посушливих умов, проте при використанні сортів з великими остюками у фазі воскової стиглості необхідно враховувати ризик травмування тварин.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Силос і сінаж.

Джерела8