Ознаки сорту

Толерантність спаржі

Asparagus officinalis L.

Здатність спаржі зберігати життєздатність та продуктивність за дії стресових чинників, таких як низькі температури та засолення ґрунтів. Оцінюється через індекси пошкодження, біохімічні маркери та морфометричні показники порівняно з контрольними рослинами.

У довіднику 12 сортів культури Спаржа, де це названо в описі.

Для оцінки толерантності спаржі застосовують комплекс фізіологічних та морфологічних методів. При визначенні солестійкості використовують індекс сольового пошкодження за шкалою від 0 до 4 балів. Фізіологічний статус оцінюють за активністю ферментів (пероксидаза, супероксиддисмутаза), рівнем проліну, вмістом розчинних білків та витоком електролітів, а також за накопиченням сирої та сухої маси надземної частини й коренів.

Висока толерантність до морозів критично важлива для збереження багаторічної культури та забезпечення активного росту бруньок після перезимівлі. Толерантність до засолення дозволяє вирощувати спаржу на ділянках із високим вмістом солей, запобігаючи зниженню врожайності більш ніж на 60 %, яке спостерігається у чутливих сортів.

Градації толерантності — від високої до чутливої — встановлюються на основі статистичного аналізу отриманих індексів. Сорт визнається толерантним, якщо при впливі стресу він демонструє статистично значущо менше зниження біомаси та фізіологічних функцій порівняно зі стандартними зразками.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Толерантність.

Джерела8