Зимостійкість — Eucomis L’Hér.

Для представників роду Eucomis зимостійкість не є фіксованим показником і класифікується як умовна. Рослини здатні переносити від'ємні температури до -6...-7°C за наявності мульчувального шару до 20 см, проте основним ризиком для них є загибель кореневої системи від надмірного зволоження ґрунту в період спокою.

Висока відносна зимостійкість досягається лише при забезпеченні ідеального дренажу, що запобігає застою води, та захисті від різких температурних коливань. Якщо умови регіону не відповідають вимогам морозостійкості 7–10 зон, застосовується технологія обов’язкового викопування цибулин після пожовтіння листя та їх зберігання в сухому прохолодному місці до весни.

Біологічною особливістю культури є пізній початок вегетації після перезимівлі в ґрунті, що ускладнює візуальну оцінку збереження цибулин у ранній весняний період. У професійному контексті зимостійкість евкоміса розглядається не як константа, а як характеристика ступеня ризику випрівання в конкретних умовах зимової вологості.