Вирощування

Кормове призначення тритикале

x Triticosecale Wittm. ex A. Camus

Тритикале як кормова культура поєднує високу поживність зерна, що перевершує пшеницю та жито, з продуктивністю зеленої маси. Вона характеризується покращеним амінокислотним складом та тривалим періодом вегетації без огрубіння тканин.

У довіднику 242 сорти культури Тритикале, де це названо в описі.

Зерно тритикале вирізняється підвищеним вмістом сирого протеїну та лізину, що робить його цінним компонентом комбікормів для свиней і птиці. Обмінна енергія в зерні тритикале перевищує показники пшениці на 14%, а жита — на 23%. У зеленій масі міститься до 0,3 кормової одиниці на кілограм, що значно вище, ніж у озимої пшениці, при цьому культура багатша на цукри, жир та каротин.

Важливою біологічною особливістю тритикале є здатність зеленої маси не грубішати до кінця молочної стиглості, що забезпечує гнучкість строків збирання. Рослина має високу здатність до відростання (отавності) й ефективно вписується в структуру зеленого конвеєра, дозріваючи пізніше за жито. При селекції кормових сортів пріоритет надається підтриманню високої частки листкового апарату та генетичній стійкості до основних листково-стеблових захворювань.

У практиці годівлі враховується вміст антипоживних речовин, таких як інгібітори трипсину та алкілрезорциноли, рівень яких у сучасних сортах суттєво знижений. Для оптимізації раціонів тритикале часто комбінують із бобовими культурами для досягнення балансу цукрово-протеїнового співвідношення, що дозволяє знизити собівартість кормів при збереженні продуктивності тварин.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Кормове призначення.

Джерела8