Ознаки сорту

Лежкість яблуні

Malus domestica (Suckow) Borkh.

Лежкість яблуні — це комплексний господарсько-біологічний показник, що визначає здатність плодів зберігати товарні та споживчі властивості після знімання. Показник залежить від сорту, агротехніки, строків збирання та умов подальшого зберігання.

У довіднику 778 сортів культури Яблуня, де це названо в описі.

Ключовим об'єктивним індикатором лежкості плодів яблуні є твердість м'якуша, що вимірюється в кг/см² за допомогою пенетрометра з плунжером діаметром 11 мм. Для оцінки потенціалу зберігання також застосовують йод-крохмальну пробу, що визначає ступінь розпаду крохмалю, та рефрактометричний індекс вмісту сухих речовин.

Ознака сильно варіює залежно від генетики сорту: зимові сорти мають здатність до тривалого зберігання, тоді як літні та ранньоосінні сорти характеризуються швидкою втратою якості. Підсумковий рівень лежкості виражається як відсоток виходу стандартної продукції від загального обсягу, закладеного на зберігання.

На лежкість суттєво впливають умови вегетації, зокрема надмірне внесення азотних добрив та висока вологість перед збиранням, що підвищує ризик розвитку фізіологічних і мікробіологічних захворювань. Оптимальний строк знімання плодів є визначальним фактором, оскільки раннє збирання призводить до недобору маси, а перезрівання на дереві критично скорочує термін життя плоду.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Лежкість.

Джерела8