Вирощування

Придатність до переробки — кукурудза цукрова

Zea mays L. subsp. mays (Sweet Corn Group)

Комплексний показник якості сировини, що визначається генетичною групою гібрида, фазою технічної стиглості та здатністю зберігати органолептичні властивості після термічної обробки.

У довіднику 114 сортів культури Кукурудза цукрова, де це названо в описі.

Для промислового перероблення цукрову кукурудзу збирають у фазі молочної або молочно-воскової стиглості, коли зерно в середній частині качана при натисканні виділяє солодкуватий сік. Критичним фактором є швидкість переходу цукрів у крохмаль, через що період технічної стиглості вкрай обмежений, а перероблення має розпочинатися за кілька годин після збирання.

Придатність гібрида до перероблення визначається його генетикою. Групи з типом sh2 (надсолодкі) є найбільш бажаними, оскільки мають уповільнений процес конверсії цукрів у крохмаль, що збільшує «вікно» збирання врожаю до 6–7 діб і довше зберігає ніжну консистенцію зерна.

Технологічна оцінка включає здатність сировини зберігати цілісність і фактуру під час стерилізації чи заморожування, а також смакові показники, пов'язані зі вмістом легкорозчинних цукрів. На відміну від зернової кукурудзи, промислова придатність цукрової культури сфокусована не на фізіологічній стиглості, а на вирівняності качанів для механізованого збирання та збереженні ніжних тканин зерна.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Придатність до переробки.

Джерела8