Комплексний показник, що визначається фізико-хімічними властивостями плодів, такими як вміст сухих речовин, цукрів, пектинів, відокремлюваність кісточки та щільність м'якуша.
У довіднику
245
сортів
культури Слива,
де це названо в описі.
Ключовими критеріями технологічної придатності сливи є біохімічний склад та фізичні властивості плоду. Високий вміст сухих речовин є критичним для сушіння та виробництва чорносливу, тоді як рівень цукрів визначає консервувальні властивості продукту. Щільність м'якуша та його стійкість до розварювання є визначальними ознаками для отримання якісних джемів, варення та заморожування. Легкість відокремлення кісточки виступає необхідною умовою для промислового перероблення, що потребує видалення насіння.
Специфіка перероблення сливи тісно пов'язана із сортовими особливостями. Для виробництва чорносливу оптимальними визнано сорти типу «Угорка» з масою плоду 30–40 г, темно-синім забарвленням та цукристістю від 12%. Залежно від мети — чи то соки прямого віджиму, пюре, чи заморожування в сиропі — вимоги до сортів суттєво розрізняються, що унеможливлює використання універсального сорту для всіх видів консервної продукції.