Вилягання тритикале є критичною ознакою, що знижує продуктивність і ускладнює механізоване збирання через погіршення фотосинтезу та формування щуплого зерна.
У довіднику
374
сорти
культури Тритикале,
де це названо в описі.
Оцінка стійкості тритикале до вилягання базується на візуальній бальній шкалі від 1 до 5, де 5 балів відповідають повністю вертикальному стеблостою, а 1 бал — практично повному виляганню. У селекційній практиці також застосовуються інструментальні методи, включно з вимірюванням опору стебла зламу, визначенням маси другого міжвузля та щільності тканин стебла.
Існує виражена від’ємна кореляція між висотою рослин тритикале та їхньою стійкістю до вилягання, тому створення напівкарликових форм є ключовим напрямком селекції. Схильність до вилягання посилюється при загущених посівах та надмірному азотному живленні, що потребує контролю агротехнічних чинників для реалізації потенціалу врожайності.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Вилягання.