Продуктивність тритикале — комплексний показник, що визначається врожайністю зерна або зеленої маси та елементами структури колоса. Оцінка включає густоту стеблостою, масу зерна з колоса та масу 1000 зерен, що відображає високий потенціал культури за рахунок багатоколосковості.
У довіднику
89
сортів
культури Тритикале,
де це названо в описі.
Продуктивність тритикале оцінюється через урожайність зерна, що наводиться до стандартної вологості 14%, та структурні показники: кількість продуктивних стебел на 1 м², масу зерна з одного колоса та масу 1000 зерен. Характерною біологічною особливістю культури є висока багатоколосковість, що сягає 50–60 колосків у колосі, що дозволяє сучасним сортам формувати врожайність понад 50–80 ц/га, а в окремих випадках перевищувати 100 ц/га.
При оцінці продуктивності враховується взаємодія генотипу та середовища, що розділяє сорти на інтенсивні та пластичні. У кормовому напрямку продуктивність додатково визначається виходом зеленої маси, що сягає 21 т/га, та показниками поживної цінності. Управління цими параметрами здійснюється через оптимізацію густоти стеблостою та агротехнічні прийоми, включаючи норми висіву та застосування азотних добрив.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Продуктивність.