Розтріскування стручків у ріпаку є природним механізмом осипання насіння, що призводить до втрати до 50% врожаю. Стійкість до цього явища визначається анатомічною будовою шва стручка та товщиною його стінок.
У довіднику
113
сортів
культури Ріпак,
де це названо в описі.
У сільськогосподарській практиці розтріскування стручків провокується посухою, сильним вітром і різкими перепадами вологості в період дозрівання. У звичайних умовах втрати становлять 8–12% врожаю, проте за несприятливих факторів вони можуть сягати 25–50%, що також створює проблему забур'янення полів падалицею в наступні сезони.
Для оцінки стійкості застосовують візуальну бальну шкалу від 1 до 9, де 1 означає максимальні втрати. Лабораторні методи включають індекс стійкості (SRI), метод випадкових зіткнень із використанням кулькопідшипників та вимірювання сили відриву стулок стручка динамометром. Встановлено, що підвищення товщини стінки стручка позитивно корелює зі стійкістю до передчасного розкриття.