Ознаки сорту

Зимостійкість — райграс пасовищний

Lolium perenne L.

Зимостійкість райграсу пасовищного обмежена неглибоким заляганням вузла кущіння та чутливістю до температур нижче -20 °C без снігового покриву. Низька адаптивність культури до суворих зим призводить до випадання травостою та скорочення довголіття посівів.

У довіднику 120 сортів культури Райграс пасовищний, де це названо в описі.

Критичним чинником вимерзання райграсу пасовищного є розташування вузла кущіння на глибині лише 8–13 мм від поверхні ґрунту, причому з віком травостою ця глибина має тенденцію до зменшення. Культура погано переносить безсніжні зими та пізні весняні заморозки, через що в несприятливих умовах можливе масове випадання рослин уже в перший рік життя.

У практиці селекції та сортовипробування зимостійкість оцінюють візуально за 5-бальною шкалою до входу в зиму та після весняного відростання. Додатково застосовують інструментальні методи, такі як підрахунок щільності пагонів на одиницю площі після перезимівлі або лабораторне проморожування рослин у камерах із подальшим урахуванням відсотка виживших пагонів через 14 днів після відтавання.

Через низьку зимостійкість порівняно з іншими злаковими травами, такими як костриця, райграс пасовищний часто використовують у складі сумішей трав у обмежених частках (не більше 25–30%), щоб запобігти повній втраті покриття при загибелі рослин. Його схильність до вимерзання потребує врахування при плануванні довголіття пасовищ та газонних покриттів.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Зимостійкість.

Джерела8