Цибулина являє собою запасальний орган рослини, параметри якого є ключовими ознаками сорту при оцінці товарності врожаю. Основні морфологічні характеристики включають масу цибулини, її форму, що визначається як відношення висоти до діаметра, а також забарвлення сухих і соковитих лусок та товщину шийки. Важливими біологічними показниками є гніздість, що характеризує здатність формувати кілька цибулин з одного денця, та зачатковість, що відображає кількість бруньок.
Оцінка даних ознак під час сортовипробування проводиться шляхом біометричного аналізу, лабораторного визначення вмісту цукрів і сухої речовини, а також вивчення лежкості та смакових якостей. Маса і форма цибулин прямо залежать від агротехнічних умов: щільності садіння, способу вирощування та забезпеченості елементами мінерального живлення. Вирівняність цибулин за розміром є важливою перевагою, оскільки полегшує механізацію процесів збирання та передпродажної підготовки.
Стійкість сорту та його продуктивність зумовлюються генетично закладеними особливостями зачатковості та гніздності. Для сортів ріпчастої цибулі бажаною є малогніздість, що дозволяє отримувати велику товарну продукцію, тоді як багатогніздість характерна для певних видів, наприклад, шалоту. Якість цибулини також включає її здатність зберігати товарний вигляд під час зберігання, що оцінюється в ході спеціальних випробувань на стійкість до гнилей та загальну лежкість.