Фізіологічне порушення цілісності плодів абрикоса, спричинене різкими змінами водного режиму, перепадами температур та дисбалансом кальцію і бору. Стан значно знижує товарність урожаю та підвищує ризик ураження плодів патогенами, що викликають гнилі.
У довіднику
69
сортів
культури Абрикос,
де це названо в описі.
Основною причиною розтріскування є втрата еластичності шкірки на тлі різких коливань вологозабезпеченості, наприклад, під час рясних опадів після періоду посухи. Генетична схильність сортів відіграє ключову роль, оскільки великоплідні форми часто мають менш стійку структуру покривних тканин, а дефіцит кальцію і бору додатково послаблює клітинні стінки плоду.
Оцінка стійкості до цього порушення проводиться через візуальний моніторинг відсотка пошкоджених плодів у період достигання або шляхом вимірювання міцності шкірки за допомогою пенетрометра. Установлено, що вищі показники міцності тканин шкірки позитивно корелюють зі стійкістю до розтріскування в польових умовах.
Крім прямої втрати товарного вигляду та лежкості продукції, тріщини на плодах створюють сприятливе середовище для проникнення збудників моніліозу та інших грибкових захворювань. Агротехнічна профілактика включає нормування поливу та використання збалансованих мінеральних підживлень для зміцнення структури плоду.