Силос та сінаж — жито

Оптимальним строком скошування жита для отримання преміального корму є фаза прапорцевого листка. Через надзвичайно високі темпи весняного росту, за яких добовий приріст може сягати 10 см, період збирання вкрай обмежений. Зсув строків у бік молочно-воскової стиглості зерна призводить до різкого падіння вмісту протеїну та енергії, а також до зниження поїдання через огрубіння тканин і появу остюків.

Технологія заготівлі сінажу з жита передбачає підв'ялювання скошеної маси до вологості 40–55%, що дозволяє досягти високої енергетичної щільності продукту. При виробництві силосу масу подрібнюють без попереднього підв'ялювання. Гібридне жито у фазі раннього укосу має високу перетравність нейтрально-детергентної клітковини, що дозволяє використовувати його в раціонах високопродуктивних корів як альтернативу кукурудзі.

Жито часто використовується як проміжна культура раннього укосу, що дозволяє ефективно задіяти поле для наступної сівби. Для підвищення поживності корму практикують змішані посіви жита з викою волохатою, що додатково збагачує масу протеїном. Сучасні гібриди жита у період від весняного кущіння до косовиці характеризуються високою стійкістю, що мінімізує потребу в захисних хімічних обробках.