Важлива морфологічна ознака гречки, що вимірюється від поверхні ґрунту до верхівки головного суцвіття, яка визначає продуктивність та стійкість культури до вилягання.
У довіднику
15
сортів
культури Гречка,
де це названо в описі.
Під час сортовипробування гречки висота рослин зазвичай варіює в межах 70–110 см, хоча генетичне різноманіття дозволяє зустрічати форми від 20 до 150 см. Для підвищення стійкості до вилягання селекціонери ведуть роботу зі створення короткостеблових, зокрема детермінантних, форм.
Ознака безпосередньо залежить від агротехніки та умов середовища: надмірне азотне живлення може викликати надлишковий вегетативний ріст на шкоду плодоутворенню. Способи сівби також впливають на висоту: широкорядні посіви часто формують нижчі рослини, ніж рядові, через відмінності в освітленості та площі живлення.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Висота рослини.