Ознаки сорту

Зимостійкість сливи

Prunus domestica L.

Комплексна ознака, що характеризує здатність дерева сливи протистояти морозам та перепадам температур. Визначається станом тканин і генеративних бруньок, критично впливаючи на регулярність плодоношення та довговічність насаджень.

У довіднику 65 сортів культури Слива, де це названо в описі.

Оцінка зимостійкості сливи включає моніторинг ступеня пошкодження кори, камбію, деревини та серцевини, а також збереженості квіткових бруньок після перезимівлі. Для виявлення порогів стійкості генотипів застосовують метод штучного проморожування, а також аналіз фізіолого-біохімічних маркерів, таких як накопичення проліну, цукрів і активність антиоксидантних ферментів у корі пагонів.

На відміну від багатьох кісточкових, слива домашня має специфічні пороги стійкості, за яких навіть помірні морози можуть викликати значне підмерзання генеративних бруньок. Регулярність урожаю безпосередньо залежить від здатності сорту зберігати квіткові бруньки, оскільки пошкодження тканин ксилеми в зимовий період послаблює загальний стан дерева та скорочує термін його продуктивного життя.

У селекції та сортовипробуванні стійкість розділяють на реакцію до ранніх осінніх заморозків, максимальних зимових температур, відлиг і поворотних холодів. Для підвищення адаптивного потенціалу в регіонах із ризикованим садівництвом використовуються схрещування із зимостійкими видами, такими як терен або слива уссурійська.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Зимостійкість.

Джерела8