Зимостійкість — малина та ожина

Зимостійкість малини та ожини оцінюється переважно за 5-бальною шкалою, що базується на візуальному обліку пошкоджень кори, камбію та серцевини пагонів, а також життєздатності генеративних бруньок після перезимівлі. Для детальнішого аналізу застосовується метод штучного проморожування пагонів, відібраних на початку листопада, при моделюванні ранньозимових та поворотних морозів.

Сорти з високою зимостійкістю здатні переносити температури до -30...-35 °C без критичних втрат урожаю, тоді як сорти з низькими показниками потребують пригинання пагонів та укриття. Ожина загалом поступається малині за цією ознакою, при цьому прямостоячі форми ожини часто характеризуються більшою стійкістю до морозів, ніж сланкі форми.