Основними збудниками кореневих гнилей є гриби та грибоподібні організми з родів Fusarium, Pythium та Rhizoctonia. Особливе значення має фузаріозна гниль денця, спричинена F. oxysporum f. sp. cepae, а також рожева гниль коренів, збудником якої є Phoma terrestris. Інфекція уражає рослину в польових умовах, а також здатна розвиватися під час зберігання цибулин.
При фузаріозі спостерігається пожовтіння та всихання листя з кінчиків, розм'якшення денця, відмирання коренів і поява характерного нальоту міцелію. Рожева гниль коренів характеризується набуттям коренями специфічного рожевого відтінку з подальшим їх всиханням, що призводить до легкого вилучення рослини з ґрунту через деградацію кореневої системи. Ранні стадії ураження сходів часто класифікуються як чорна ніжка.
Виділення загальноприйнятих рас або специфічних генів стійкості до цих патогенів у цибулі ріпчастої на поточний момент не описано. Селекційна робота ведеться шляхом оцінювання ліній на природному інфекційному фоні або за допомогою маркер-опосередкованого добору, а в характеристиках сортів стійкість до фузаріозу зазначається як комплексна ознака.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Кореневі гнилі.