Ознаки сорту

Лежкість селери

Apium graveolens L.

Лежкість кореневої селери визначається як здатність коренеплодів зберігати товарний вигляд і масу протягом зимового зберігання, що оцінюється через вихід товарної продукції та відсоток допустимих дефектів.

У довіднику 5 сортів культури Селера, де це названо в описі.

Для оцінки лежкості застосовуються показники виходу товарної продукції після зберігання та відсоток вмісту дефектних коренеплодів. Згідно зі стандартами, у партіях селери після зимового зберігання вміст зів'ялих коренеплодів не повинен перевищувати 15–20% від загальної маси. До ознак низької лежкості належать наявність гнилі, сліди плісняви, підморожування, пошкодження шкідниками та інтенсивне в'янення.

У селекційному відборі перевага надається екземплярам із гладкою поверхнею та відсутністю порожнин усередині коренеплоду, оскільки порожнистість підвищує ризик розвитку мікробіологічного псування. Технологічно висока лежкість забезпечується збиранням у фазі повної біологічної стиглості, що зазвичай припадає на кінець жовтня, а також ретельним просушуванням коренеплодів перед закладанням на зберігання для запобігання розвитку гнилей.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Лежкість.

Джерела7