Tango
ЧиннийApium graveolens L. · Селера
Bejo Zaden, NL
Вирощування
Apium graveolens L.
Через високий вміст води та делікатну структуру клітин селера втрачає хрусткість під час заморожування, стаючи придатною лише для термічної обробки. Успіх процесу залежить від вибору сорту та обов'язкового бланшування, що інактивує ферменти розпаду тканин.
У довіднику 12 сортів культури Селера, де це названо в описі.
Селера містить близько 95,4% води і має чутливі паренхімні клітини, через що при заморожуванні відбувається гідроліз целюлози. Це призводить до втрати природної хрусткості та розм'якшення тканин, що робить продукт непридатним для вживання у сирому вигляді після розморожування. Його основне призначення після зберігання — використання у супах, рагу, соусах та бульйонах.
Ступінь збереження щільності тканин залежить від сортових особливостей: сорти з високим вмістом волокон та зниженою вологістю, такі як Utah Tall, показують кращі результати, ніж сорти типу Pascal. Ключовим технологічним етапом є бланшування, яке інактивує ферменти, що провокують деградацію хлорофілу та руйнування клітинної структури, що дозволяє збільшити термін придатності продукту з 1–2 місяців до 1,5 років.
Загальні відомості про предмет — на сторінці Придатність до заморожування.
Відбір за текстом опису, а не за офіційною оцінкою: у реєстрах таких даних немає зовсім. Що саме сказано про сорт — дивіться на його картці.
Apium graveolens L. · Селера
Bejo Zaden, NL
Apium graveolens L. · Селера
Nunhems, NL
Apium graveolens L. · Селера