Обсипання являє собою здатність зерна утримуватися в колосі або суцвітті в період перестою культури на корені та в процесі збирання. Прояв цієї ознаки виражається у мимовільному випадінні зерен, що безпосередньо веде до зниження кількісних показників урожайності в господарстві.
Вираженість обсипання залежить від морфо-анатомічної будови рослини, зокрема від міцності кріплення лусок до стрижня, ступеня розвитку механічних тканин і діаметра провідних пучків. Також стійкість сорту визначається взаємодією генотипу із середовищем, оскільки різкі перепади температур і шквалисті вітри здатні спровокувати втрати навіть у відносно стійких сортів.
Оцінка стійкості у сортовипробуванні проводиться за п'ятибальною шкалою, де 5 балів відповідають високій стійкості, а 1 бал — низькій. Крім візуальних спостережень застосовуються методи ручного «відтискання» зерен, морфологічний аналіз структури колоса та інструментальне вимірювання сили утримання зерна або підрахунок випалих насінин на одиницю площі.