Ознака характеризує енергетичну цінність культури через вміст водорозчинних вуглеводів, що визначає поїдання корму та якість силосування.
У довіднику
9
сортів
культури Festulolium,
де це названо в описі.
В агрономічній практиці цукристість фестулоліуму розглядається як вміст водорозчинних вуглеводів, що впливає на перетравність зеленої маси та ефективність ферментації під час заготівлі силосу. Показник аналізується методами ближньої інфрачервоної спектроскопії або колориметричними хімічними способами.
Вміст цукрів у гібридах фестулоліуму прямо залежить від їхнього морфотипу: райграсовий тип зазвичай успадковує вищі показники якості, тоді як овсяничний тип характеризується підвищеною зимостійкістю при меншому накопиченні вуглеводів. Абсолютні значення ознаки динамічні та залежать від фази вегетації та кліматичних умов сезону, тому в селекції цукристість оцінюється переважно як внесок у загальну енергетичну цінність сухої речовини.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Цукристість.