Цукристість райграса пасовищного визначається вмістом водорозчинних вуглеводів (ВРВ), включаючи глюкозу, фруктозу, сахарозу та фруктани, і є критичним показником кормової цінності та здатності до регенерації травостою.
Вміст ВРВ у райграсі пасовищному вимірюється в грамах на кілограм сухої маси (г/кг СМ). Рівень цукрів піддається значним коливанням залежно від фази вегетації, умов освітленості та агротехніки. Після дефоліації концентрація ВРВ у стерні може знижуватися до 149 г/кг СМ, поступово відновлюючись до 199 г/кг СМ у міру відростання.
Високий вміст цукрів покращує поживну цінність корму та якість силосування, забезпечуючи субстрат для молочнокислих бактерій. Агротехнічно важливо враховувати, що підвищені норми азотних добрив сприяють росту вегетативної маси, але знижують концентрацію ВРВ. Запаси вуглеводів також відіграють ключову роль у процесах гартування, перезимівлі та швидкого відновлення після скошування або випасання.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Цукристість.