Показник структури ендосперму пшениці, що характеризує зв'язок між крохмальними гранулами та білками. Впливає на технологічні властивості зерна та клас якості, визначаючись як генетичними особливостями сорту, так і умовами достигання.
У довіднику
35
сортів
культури Пшениця м’яка,
де це названо в описі.
Склоподібність виражається у відсотках і визначається за результатами аналізу 100 зерен, що класифікуються на повністю склоподібні, борошнисті та частково склоподібні. Підсумковий показник розраховується як сума кількості повністю склоподібних зерен і половини кількості частково склоподібних. Під час оцінювання використовується візуальна класифікація на діафаноскопі або сучасні оптико-комп'ютерні експрес-методи.
Значення показника тісно корелює з хлібопекарськими властивостями м'якої пшениці: при високих значеннях (від 60%) зазвичай спостерігається підвищений вміст білка та клейковини. Низька склоподібність (менше 40%) характерна для борошнистих сортів. Під час оцінювання якості важливо виключати несправжню склоподібність, що виникає при проростанні або порушенні режимів сушіння зерна, яка негативно впливає на процес помелу.
На формування ознаки впливають як сортові характеристики, так і агрокліматичні умови, зокрема суха та спекотна погода в період наливу та достигання, яка сприяє підвищенню склоподібності. Склоподібне зерно є твердішим і забезпечує отримання борошна з кращими показниками еластичності тіста та об'єму хліба.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Склоподібність.