Інтегральний показник придатності сорту персика до перевезення, що визначається міцністю шкірочки та щільністю м'якуша. Критичний параметр при виборі промислових сортів, що прямо впливає на збереження товарного вигляду.
У довіднику
75
сортів
культури Персик,
де це названо в описі.
Транспортабельність персика оцінюється на основі методик сортовивчення, що враховують сукупність фізичних властивостей плоду: міцність шкірочки, консистенцію м'якуша та стійкість до механічних пошкоджень у вигляді вм'ятин і розривів. Оцінка має експертний характер і базується на здатності плоду зберігати цілісність у логістичному ланцюгу.
Сорти класифікуються за ступенем придатності до транспортування. Високотранспортабельними вважаються форми з пружним м'якушем і міцною шкірочкою, до яких часто відносять нектарини. Низька транспортабельність, характерна для сортів із соковитим ніжним м'якушем і тонкою шкірочкою, таких як «Ред Хейвен», «Коллінз» і «Сочний», стає основною причиною їхнього виключення з сучасного промислового асортименту.