Вирощування

Придатність гороху до переробки

Pisum sativum L.

Придатність гороху до переробки визначається цільовим призначенням: виробництвом овочевих консервів із зерна у фазі технічної стиглості або отриманням сухого зерна для крупи, білкових ізолятів і крохмалю.

У довіднику 141 сорт культури Горох, де це названо в описі.

Для овочевого гороху ключовим показником є технічна стиглість і здатність зерна повільно перетворювати цукри на крохмаль, що подовжує терміни збирання. Цінується вирівняність за розміром і маса 1000 насінин менше 150 г. Важливою є стійкість до механічних пошкоджень під час обмолоту у стані високої вологості 80–85%, оскільки зерно в цей період є надзвичайно чутливим до травмування.

При переробці сухого зерна враховуються коефіцієнти вилучення білка та крохмалю, при цьому високий вміст білка не завжди гарантує вихід ізоляту. Фізико-хімічні властивості крохмалю, такі як частка амілози, визначають в'язкість клейстеру. Технологічні складнощі виникають зі зморшкуватими сортами через особливості структури крохмальних зерен, що ускладнюють їх відокремлення під час лужної екстракції.

У круп'яному виробництві придатність оцінюється за виходом готової продукції та ефективністю розділення на фрикційних сепараторах, що досягається завдяки сферичній формі та однорідності зерна. Специфіка обробки гороху зумовлена відсутністю ендосперму та необхідністю особливих схем лущення, оскільки основна маса насінини припадає на зародок і сім'ядолі.

Чинний