Вирощування

Пивоварна якість хмелю

Humulus lupulus L.

Пивоварна якість хмелю визначається біохімічним складом лупуліну в жіночих суцвіттях, а саме вмістом альфа- та бета-кислот і ефірних олій.

У довіднику 50 сортів культури Хміль, де це названо в описі.

Якість хмелю базується на кількісному співвідношенні трьох груп сполук. Альфа-кислоти, включаючи гумулон і когумулон, є основним індикатором гіркоти й під час кип'ятіння сусла утворюють ізо-альфа-кислоти. Бета-кислоти, представлені лупулоном та його похідними, роблять допоміжний внесок у гіркоту й антисептичні властивості. Ефірні олії визначають ароматичний профіль, що включає цитрусові, фруктові або пряні ноти, і відрізняються високою леткістю.

Агрономічна оцінка включає візуальний контроль цілісності та пружності шишок, оцінку вмісту лупуліну та чистоту сировини від сторонніх домішок. Стандартний вміст вологи становить до 13%. Сортова класифікація поділяє хміль на тонкі сорти, що цінуються за аромат, і грубі сорти з високим вмістом альфа-кислот для надання інтенсивної гіркоти.

На відміну від зернових культур, пивоварна якість хмелю критично залежить від післязбиральної обробки та умов зберігання, оскільки окиснення ароматичних олій веде до швидкої втрати властивостей. Окрім генетики, значний вплив на біохімічний склад має мікроклімат і терруар місця вирощування культури.

Чинний

Humulus lupulus L. · Хміль

Josef Wittmann

1 запис

Haidamatskyi

Заявку подано

Humulus lupulus L. · Хміль

1 запис

Sirem

Чинний

Humulus lupulus L. · Хміль

1 запис

Zlatan

Чинний

Humulus lupulus L. · Хміль

1 запис