Столові сорти винограду характеризуються великими, привабливими гронами пухкої будови та ягодами зі щільною, м'ясистою консистенцією. На відміну від технічних сортів, орієнтованих на високий вихід соку, столові форми вимагають наявності тонкої, але міцної шкірки, насіння, що легко відокремлюється, або його відсутності, а також гармонійного поєднання смакових та ароматичних властивостей.
Технологія вирощування столових сортів спрямована на досягнення максимального товарного виходу продукції, що включає нормування навантаження на кущ та захист грон від пошкоджень для збереження естетичного вигляду. Для забезпечення безперебійних поставок свіжої продукції в господарствах формується сортовий конвеєр, що охоплює весь період достигання від ранніх до пізніх термінів.
Оцінка якості столового винограду базується на формалізованих ампелографічних стандартах, що враховують бальні показники зовнішнього вигляду, смаку та аромату. Дана класифікація є фундаментальною для культури, оскільки розподіл на столове та технічне використання зумовлює біологічну структуру ягоди та специфічні агротехнічні вимоги.