Вилягання брюссельської капусти пов'язане з морфологічними особливостями рослини: високим стеблом (до 100–125 см) та великою масою листя і качанчиків, що створюють ризик падіння під час вітрів та опадів.
Для оцінки стійкості сортів брюссельської капусти до вилягання застосовується шкала від 1 до 9 балів, де 1 означає повне вилягання, а 9 — високу вертикальну стійкість рослини. Схильність до вилягання зростає при загущенні посадок, через що стебла формуються тоншими і менш здатними утримувати важку верхню частину рослини.
Біологічні особливості виду в поєднанні з погодними факторами, такими як сильні вітри та рясні опади, часто призводять до порушення вертикального положення стебла. Це ускладнює проведення механізованого збирання, знижує товарні якості качанчиків через їхній контакт із ґрунтом та збільшує ризик пошкодження продукції. Профілактика включає підгортання основи стебла та встановлення опор.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Вилягання.