Ознаки сорту

Крохмалистість гороху

Pisum sativum L.

Крохмалистість визначає поживну та технологічну цінність зерна гороху, варіюючи у сучасних генотипів від 40,20% до 46,90%. Ознака критично важлива для глибокої переробки та виробництва білкового ізоляту.

У довіднику 10 сортів культури Горох, де це названо в описі.

Вміст крохмалю у зерні гороху посівного є ключовим показником якості, що визначає його енергетичну цінність у раціонах тварин та придатність для промислового вилучення крохмалю і білка. У сучасних селекційних лініях показники масової частки крохмалю становлять у середньому від 40,20% до 46,90% у перерахунку на абсолютно суху речовину.

Технологічні властивості крохмалю залежать від морфології гранул та співвідношення амілози і амілопектину. У гладких сортів переважають великі овальні крохмальні гранули, що спрощує їх виділення, тоді як зморшкуваті сорти містять складні гранули, схильні до дроблення. Окремі лінії з високим вмістом амілози мають специфічні желюючі властивості, затребувані в харчовій промисловості.

Для кількісного аналізу крохмалистості використовують поляриметричні методи, що ґрунтуються на оптичній активності гідролізатів. Оскільки загальна масова частка крохмалю не завжди корелює з коефіцієнтом його вилучення під час переробки, селекційний відбір проводиться комплексно з урахуванням технологічної ефективності процесу.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Крохмалистість.

Джерела7